Лебедія. Скарб Полуботка

Україні-Русі насаджено теперішню історію з однією метою - зробити з укрів-русів покірних рабів. А чи вийде раб покірним, коли буде знати і пам'ятати своє дуже давнє і славне минуле? Ті, хто залишили наш народ без коріння, добре знали, що робили: викрадаючи, вилучаючи, вивозячи і знищуючи писемні пам'ятки з книгозбірень та монастирів України. А замість цього нам створювались міфи про те, хто раніше жив на теренах нашої країни. Якось були козаки - люди без племені і роду, розбійники, хоч наче і благородні, раніше вої-русичі: пращури руських-росіян, звісно ж. А що було на наших теренах до цього? «Канонічні» історики кажуть, що тут жили якісь кочівники скіфи-скити, люди невідомого походження, що прийшли сюди невідомо звідки і зникли невідомо куди... І цей перелік загадкових жителів давньої України можна продовжувати далі вглиб віків ще довго... У чому ж суть цих постійних дивних змін місцевого населення, запитає читач? А суть саме в дискретності, тобто розривності минулого в пам'яті народу. Тим, хто не має цілісної картини свого минулого, легше нав'язати якісь міфічні цінності, приручити, зробити слугою чи рабом, який не прагнутиме жодних високих цілей, а буде перейматися насущними фізіологічними потребами. Велика подяка автору, що він одним із перших в сучасній умовно незалежній Україні спробував об'єднати всі ці крихти навмисно забутих знань про наших предків в одну суцільну неперервну історичну низку подій. Таким чином відновив правдиву картину минулого українського народу. Скептикам - «знавцям історії» - радимо: не поспішайте кепкувати з нашої тисячолітньої минувшини, а думайте, аналізуйте і намагайтеся відшукати острівці правди в тому океані брехні, яким є вся сучасна «світова» історія. А книга автора вкаже вам напрямок пошуків і досліджень.